Дощові осінні вихідні – чудова нагода згадати яскраву літню подію, коли було сонячно, тепло, і на вихідних не сиділи вдома :).
19 серпня ми побували на визначній події в культурному житті Черкащини – мистецькому фестивалі “Барба на Бучаку”.
Бучак – це село неподалік від Канева, яке було відселене за радянських часів в зв'язку з планами побудувати гідроакумулюючу електростанцію. Совок загнувся, а з ним і будівництво ГАЕС, яке встигло розпочатися зі зведення кількох бетонних споруд і викопаного котловану. Згодом той котлован перетворився на мальовниче озеро Бучак, фотографії якого в першу чергу відображуються за пошуковим запитом “Бучак” у google.
Озеро Бучак:
Ця місцевість має значну природно-рекреаційну, археологічну та історичну цінність. Ще кілька десятків років тому мальовниче гористе узбережжя Дніпра в Бучаку приваблювало багатьох кінематографістів на зйомки фільмів. Тут написав свої останні твори поет Володимир Затуливітер.
Краєвиди пагорбів в Бучаку:
Більше про важливість Бучака можна прочитати в статті Українського тижня – “Легендарна локація”.
Водойма, утворена джерелами (фото на початку весни).
В жовтні пагорби палають різнобарв'ям осіннього листя:
Втрачати ці мальовничі місця було б неприпустимою помилкою, тут має бути природний парк. Але в Укргідроенерго так не думають, вважаючи за потрібне відновити проект минулого сторіччя, що призведе до знищення унікальних ландшафтів і можливих негативних екологічних наслідків.
Більше про це можна почитати/подивитися в сюжеті Громадського – Подвійне дно Канівської ГАЕС.
Зупинити плани Укргідроенерго може нестача фінансових ресурсів (відомо, що ЄБРР, до якого зверталося Укргідроенерго, не підтримав запропоновану ідею закопати/розпиляти мільярди доларів на проект із сумнівною ефективністю), проте гідроенергетики працюють далі в пошуках спонсорів. Широкий громадський розголос міг би стати на заваді безумним планам. Але, на жаль, не так багато людей знають про Бучак, а тим більше про загрозу його знищення.
Ознайомити громадськість із цією унікальною місцевістю і загрозою, що несе проект будівництва Канівської ГАЕС, мав на меті мистецький фестиваль “Барба на Бучаку”.
Коли в липні дізнався, що за місяць в Бучаку буде фестиваль зі сценою і зокрема виступом Каті Chilly, важко було повірити, що таке можливе. Логістика (Бучак віддалений від Черкас, Києва, і громадським транспортом доїхати не просто), світло, сцена, організація всіх процесів, фінансові питання – все це здавалося мені непереборною перепоною перед митцями-волонтерами, що займалися цим питанням.
Але приїхавши на фестиваль, переконалися, що всі сумніви були даремні!
Ні канівській ГАЕС!
Організаторка “Барби на Бучаку” – Наталя Вернидуб.
Митці неочікувано перетворили закинутий недобуд:
Шевченківський вівтар:
Ефектно вночі:
Картини:
Скульптурна композиція:
Олена з Тарасом обговорюють мистецькій твір:
Обговорення мистецтва з чудовою Ніною Сергієнко
На фестивалі Jennifer-Iren Tovt представила свій конопляний одяг, який можна було приміряти.
Оленка змінила образ:
Авторка одягу з Наталєю Вернидуб:
І ще трохи фото красивих дівчат в конопляному одязі:
Вже під вечір був концерт Каті Chilly. Класні композиції, що надзвичайно добре пасували місцю і атмосфері події.
Майстерний виступ з вогнем:
Дуже сподобалася розкута атмосфера мистецької тусовки, зустріли багато знайомих.
Я був з камерою, але можете повірити, що й моє обличчя випромінювало позитивні емоції, як в Олени з Тарасом, яким фестиваль дуже сподобався. :)
Барба – це штрих від різця на гравюрі. Сподіваюся, таких штрихів буде зроблено достатньо для створення в Бучаку культурно-мистецького простору, вільного від ділків і жлобів. Бажаю сил, натхнення і вдячний людям, що зробили “Барбу на Бучаку” реальністю.
#БарбанаБучаку #StopKanivPSP #НіКанівськійГАЕС
Немає коментарів:
Дописати коментар