суботу, 31 грудня 2016 р.

Підсумки року - 2016

31 грудня - час підвести підсумки року, що минає.
Найкраще і найцікавіше, що бачили і переживали цього року в наступній підбірці фотографій.
*тисніть "Детальніше" нижче

1 січня був сонячний і сніжний день. Виїхали неподалік до річки Бігунки.


Січень загалом був сніжним, тож Тарас накатався на санчатах


На початку лютого зїздили в скансен в Стецівці. Був чудовий сонячний і доволі теплий день:


Того ж дня проїхалися поруч Чигиринщиною, зокрема були в Суботові.


На початку березня (точніше 6-го березня) побували в Холодному яру на підсніжниках. Вже традиційно кілька років поспіль в цей час їздимо туди.


Наступного дня вперше в житті та ще й фактично в межах міста побачив бобра на Дніпрі.


8 березня вперше побачили колонію шафрана сітчастого в Золотоніському районі. Дякую Миколі Борисенку!


19 березня раптово випав сніг, накривши крокуси:


Правду кажучи, таке відбувається ледь не щороку.

Рідкий момент, коли Джой погодився позувати:


Третя декада березня була несприятливою для поїздок, тож наступна фотомандрівка відбулася аж 3 квітня, відвідали Бучак.
В Бучаку знайшли цікавий краєвид, якого раніше не бачив:


В цьому ж місці ми повторно побували 17 вересня:


В Бучаку було багато рясту:


Також побачили підбіл звичайний:


9 квітня поїхали на Ірдинське болото. Саме болото на жаль все більше заростає, а видобувачі торфу здається докладають зусиль, щоб його осушити.
Дорогою до болота назнімкувалися досхочу сон-траву.


Мошногори навколо болота цієї пори надзвичайно чудові - повно квітів і ще нема комарів.


Чудово там було трохи посидіти.


В пошуках різних видів сон-трави ми провели 3 вихідні в квітні.
Був ще сон чорніючий під Черкасами:


Вперше в житті побачив навіть рожевий сон (мабуть якась мутація чорніючого), дякую за підказку Даші Ширяєвій.


Вперше пощастило зазнімкувати горицвіт весняний (17 квітня неподалік від Крутьків)


Невелике лісове озеро біля Крутьків дуже мальовниче:


На зворотньому шляху завітали до Парижу


23-24 квітня ми провели на Кропівниччині.
Спочатку завітали на квітковий бал в дендропарк Кропивницького.


А далі поїхали в урочище Каскади поблизу села Злинка. Ми були вже там вдруге (вперше в 2015-му).
Дуже мальовниче місце!


Ночували в наметах.

В спальниках було тепло, але на голови вдягали шапки.

Тиждень потому, 30 квітня, ми зустріли в Корсуні:


Там особливо гарно на початку травня, коли зацвітає бузок:


Дорогою назад заїхали в Городище, де подивилися (вперше) неоготичну Михайлівську церкву 1844 р.


Повернувшись додому, усвідомили що втрачати три поспіль вихідних (1-3 травня) не варто. Тож ввечері швидко зібралися і наступного дня попрямували в Миколаївську область на справжню перлину української природи - Актівський каньйон.


Хоч народу там було досить багато, затишних куточків вистачає. Краєвид з нашого намету:


Це була найкрутіша наша поїздка цього року, яку не затьмарили навіть надзвичайно жахливі дороги, якими їхали.


На зворотньому шляху помилувалися Південним Бугом в р-ні Южноукраїнська. На фото легендарний острів Клепаний, який, на жаль, суттєво підтопили після спорудження ГАЕС.


Інші вихідні в травні були похмурі, або навіть дощові, тож більше в травні далеко нікуди не їздили.

14 травня був концерт Тартака. Тарасу пощастило отримати фото з Сашком Положинським


21 травня пощастило пофотографувати галявину жовтих ірисів поруч з Черкасами (Дякую Сергію Криниці).


З кінця травня неочікувано пішли білі гриби, які ми збирали кілька вихідних поспіль. Фото від 3 червня:


А от осіннього збирання грибів цього року не було - мабуть через суху і прохолодну погоду.

Літо пройшло практично без поїздок. Майже щодня купалися на Дніпрі, їздили на дачу.
В липні раз виїхали за місто в Чигиринський район.
Фото на тлі поля конопель (гадаю, це технічні)


Нащо кудись далеко їхати влітку, коли в нас є таке море? :)


На День Незалежності поїхали в Київ. Були на параді.


Вперше відвідали Національний художній музей України. Сподобався!



26 серпня поїхали в Березову Рудку. В колишньому маєтку родини Закревських зараз технікум і музей.


Краєвиди, атмосфера нагадали наші колишні поїздки в Крим... :( Білі палаци, туї-кипариси. :)
Замовили екскурсію, що тривала більше 3-х годин і була надзвичайно цікавою. Музей в Березовій Рудці залишив найкращі враження з усіх музеїв, відвіданих за рік.

Парк в Березовій Рудці хоч і запущений, але цікавий і мальовничий:


Єгипетська піраміда в Березовій Рудці - усипальня Гната Закревського.


Церква в Драбівцях (дорогою до Березової Рудки):


Церква в Мойсівці: (дорогою додому)


11-12 вересня вдруге цього року на Кропивниччині.
Цього разу на півдні області, в легендарному урочищі Монастирище.




Погода стояла спекотна, ми навіть купалися в Інгулі:


Чудова природа і ландшафт, але дорогу не хочу згадувати. :)

Дорогою побували на скелях в селі Лозуватка:


17 вересня подивилися побували в Гельмязеві:





Після Гельмязева поїхали в Канів. Дорогою випадково натрапили на мальовниче місце:


Найстаріша церква Черкащини в Каневі:


В канівському музеї мали найкоротшу і найгіршу екскурсію. Екскурсовод справилася хвилин за 20 і повернулася на місце до цікавої розмови з касиркою.
Насправді там є багато вартісних експонатів. Власне ми їхали на виставку картин Марії Приймаченко:


Після Канева встигли піймати останні промені сонця в Бучаку:

На жаль, це місце хочуть знищити гідроенергетики.

02-03 жовтня третя поїздка на Кропивниччину.

Почалася з Кропивницького, де спеціально їхали подивитися портрети Тимоша Хмельницького та його дружини, що тимчасово виставлялися в Художньому музеї. Картини побачили, музей сподобався, має значно багатшу колекцію, ніж аналогічний музей в Черкасах.
Набережна Інгулу в Кропивницькому:


Після Кропивницького попрямували в село Тернівку, на краєвиди річки Синюхи.


Де Ятрань зустрічає Синюху. Заказник загальнодержавного значення "Когутівка"

Намети ми поставили якраз напроти цього місця - GPS 48°29'13.6"N 30°44'46.7"E

Поверталися додому через Умань. Софіївка чудова:


В Тальному дорогою додому натрапили на класний краєвид:


14 ховтня - остання фотопоїздка, в Корсунь.
Корсунь травневий мені видається цікавішим, можливо тому, що в середині жовтня більшість дерев скинула жовте листя. Хоча гінкго якраз дуже гарне:


В листопаді були прогулянки з Джоєм і Тарасом


А грудень лишився без цікавих фоток. Час обробляти гігабайти фотографій, зроблених протягом року.

Рік приніс багато нових вражень, цікавих мандрівок і фото. Бажаю, щоб наступний був ще кращим! :)

Немає коментарів:

Дописати коментар